Спадщина. Купин. Млин.
Feb. 25th, 2020 07:56 pmhttps://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/569477.html
"Йому шкода, що так сталося. Одначе не втрачає надії на ренесанс: «От тільки не знаю, коли це буде».
До речі, зерно на подільських землях зокрема здавна мололи на жорнах. Минули століття, аж поки люди не почали «запрягати» воду і вітер — будувати продуктивніші за цей ручний пристрій водяні млини, вітряки. Такі виробничі об’єкти довго служили людям чи не у кожному селі. Аж поки не почалася «електрифікація всієї країни». Тоді ж почали занепадати і малі гідроелектростанції. Одначе актуальні тепер пошуки альтернативних джерел енергії змушують згадати: нове — то добре забуте старе. Років 15 тому у Міцівцях Дунаєвецького району Володимир Гордань відновив роботу водяного млина. Зберігся вітряк у Гуті Славутського району. Кажуть, що майже такий, як у Пироговому. І то — не тільки історія виробничих відносин... Так було… У 2013-му… А зараз - тиша, все стоіть і мовчить та й не відомо, чи живий ще той старий мірошник. Нас до середини запустив дядько з мініГесу, який мав ключа. Шоб ми могли засняти цей старий, іржавий і нажаль, скоріше за все вже “мертвий” млин, напено тільки для історії …"
"Йому шкода, що так сталося. Одначе не втрачає надії на ренесанс: «От тільки не знаю, коли це буде».
До речі, зерно на подільських землях зокрема здавна мололи на жорнах. Минули століття, аж поки люди не почали «запрягати» воду і вітер — будувати продуктивніші за цей ручний пристрій водяні млини, вітряки. Такі виробничі об’єкти довго служили людям чи не у кожному селі. Аж поки не почалася «електрифікація всієї країни». Тоді ж почали занепадати і малі гідроелектростанції. Одначе актуальні тепер пошуки альтернативних джерел енергії змушують згадати: нове — то добре забуте старе. Років 15 тому у Міцівцях Дунаєвецького району Володимир Гордань відновив роботу водяного млина. Зберігся вітряк у Гуті Славутського району. Кажуть, що майже такий, як у Пироговому. І то — не тільки історія виробничих відносин... Так було… У 2013-му… А зараз - тиша, все стоіть і мовчить та й не відомо, чи живий ще той старий мірошник. Нас до середини запустив дядько з мініГесу, який мав ключа. Шоб ми могли засняти цей старий, іржавий і нажаль, скоріше за все вже “мертвий” млин, напено тільки для історії …"