Країна-сад

Одна з речей, що найбільше справила враження у Нідерландах, це озеленення у містах. Складається враження, що висаджування та догляд за різноманітною флорою є там загальнонаціональним хоббі - якщо є хоча би мінімальна можливість озеленити вулицю чи присадибну ділянку, її обов'язково використовують, завдяки чому міста стають більше схожими на сади.
( +63 фото )

Cathédrale Notre-Dame de Strasbourg і руфінг)

Originally posted by demarcos at Cathédrale Notre-Dame de Strasbourg і руфінг)

Кафедаральний собор в місті Страсбург протягом 200 років до кінця XIX століття був найвищою будівлею в світі. Висота собору 142 метри


( Read more... )

Житлові райони в Польщі, побудовані в епоху соціалізма на прикладі Познані

Originally posted by ukraineson at Житлові райони в Польщі, побудовані в епоху соціалізма на прикладі Познані

Покажу вам, як виглядає звичайний спальник на прикладі району Пйонтково (Piątkowo) в Познані. Район розташовується на окраїні міста.

( Read more... )

"Філософія менеджменту: вічно наздоганяючи Японію" (с)

http://linkis.com/forbes.net.ua/ua/mag/OZPrF

«Уривок із книжки Коносуке Мацусіти «Філософія менеджменту»

Робота, якою ми займаємося, полягає у виробництві та продажу товарів. Проте сьогодні справа не зводиться лише до того, щоб щось зробити і продати. Упевнений, ми маємо думати про те, навіщо ми це робимо. Так, коли я лише починав бізнес, то вважав, що працюю тільки для того, щоб прогодувати себе. Але пізніше, у міру зростання компанії, усвідомив, що в мене є певна місія. Вона, як я зрозумів, полягала в тому, щоб ощасливлювати людей, виробляючи для них товари. Я дійшов висновку: якщо матеріальні блага будуть постійно доступні всім, бідність удасться викорінити. Гроші для придбання благ, якщо дивитися з погляду суспільства, – це своєрідний інструмент, який є для нього чимось на зразок мастила. Звідси випливає, що найважливіше – мати товари, а якщо вони є, то завжди будуть і гроші. Якщо ж товарів немає, то від грошей немає жодної користі, адже на них нічого не можна купити.
За такого підходу виробництво матеріальних благ – це шлях до створення чи примноження багатства. Призначення ж нашої компанії полягає в тому, щоб, збільшувати випуск продукції, робити внесок у поліпшення суспільства шляхом промислового виробництва товарів, доступних за прийнятними цінами. Ми залучаємо велику кількість робочих, організуємо їхню працю в ім'я спільного блага і разом працюємо для того, щоб здійснити це призначення.
Виходячи з цієї ідеї, ми маємо дати людям зрозуміти, які товари доступні і чому їх варто купувати. Наша роль полягає в тому, щоб дозволити їм зробити своє життя можливо багатшим, сповістити, як той чи інший товар поліпшить їхнє життя, і пояснити, яку економічну вигоду вони дістануть від його придбання.

Продукція – краща, ціни – нижчі

Однією з причин, які призвели до створення в Matsushita Elecrtic 1927 року відділення термоелектричних товарів, було бажання випускати електричні праски. Я вирішив, що нам по-справжньому необхідно знайти можливість зробити ці корисні пристрої якомога дешевшими, щоб вони стали поширенішими. Водночас електропраски були такими дорогими, що мало хто міг їх собі дозволити. Якби нам удалося знизити ціну до прийнятнішого рівня, праски стали б доступні масовому споживачеві. Звичайно, це не зводилося до бездумного зниження ціни. Ми мали знайти спосіб робити праски, які б не поступалися – а то й перевершували – за якістю наявні, але наші зусилля пропали б марно, якби ми не змогли знизити собівартість більш ніж на третину порівняно з найкращими на той момент зразками. Ми провели дослідження, знайшли такий спосіб і вже були готові приступити до виробництва. Ми вирішили: щомісяця випускатимемо 10 000 прасок за ціною, нижчою від наявної більш ніж на 30%. Але ми не знали, чи зможемо продавати по 10 000 прасок на місяць. Водночас по всій країні за рік продавалося близько 100 000 прасок, тобто менш як 10 000 на місяць, тому було не ясно, чи вдасться Matsushita, одному з провідних виробників побутової електротехніки, продати весь свій товар. З якого боку не глянь, ми вели ризиковану гру. Ми цілком могли не розпродати виготовлене. Перспективи не обнадіювали. Ризик був великий, але якби ми відмовилися від масового випуску прасок і обмежилися малою партією, нам не вдалося б досягти достатнього їхнього здешевлення. А без зниження ціни Matsushita Electric взагалі не було б сенсу братися за випуск прасок.
Міркуючи над дилемою, я вирішив повернутися до вихідної причини, яка наштовхнула мене приступити до випуску і продажу прасок Matsushita Electric. Проблема, як я зазначив вище, полягала в тому, що праски були занадто дорогими для масового споживача. Тисячі людей напевно хотіли скористатися цим зручним електроприладом, але для них, як я розумів, такі витрати були непосильними.
Якщо ж ціна значно знизиться, товар стане доступним для дуже багатьох. Тож найвищим пріоритетом для нас, вирішив я, має бути збереження низької ціни. Зрештою я прийняв рішення. Ми щомісяця вироблятимемо 10 000 прасок; треба дотримуватися цього плану. Надзвичайно напружена робота інженерів і відповідальних за випуск завершилася розробкою праски Matsushita Electric Super Iron (пізніше – National), і через чотири місяці новий товар був готовий до продажу. Ми змогли вивести його на ринок за роздрібною ціною 3,32 єни, що було значно дешевше за праски, які вже були в продажу. Нові праски продавалися навіть краще, ніж ми розраховували. Висока якість і розумна ціна задовольняли всіх.
Після всіх наших побоювань ми з радістю дізналися, що 10 000 одиниць на місяць не вистачає, тож нам довелося збільшити виробництво.