Інтерв'ю з Дмитром Ярошем

Originally posted by bilozerska at Інтерв'ю з Дмитром Ярошем

Хто ще не бачив - на Цензорі вийшло дуже класне інтерв'ю Провідника - певно, одне з найкращих. Наполегливо раджу прочитати. Все просто, чітко, без "заумі", максимально відверто - настільки, наскільки може бути відвертим державний муж. А це інтерв'ю саме державного мужа - і воїна водночас, а не лідера радикалів, подобається це комусь чи ні. Як написав один з коментаторів, "кілька потужних месиджів владі у дипломатичній формі дуже чітко проглядаються". І ще два цікавих коменти: "Пожалуй, один из немногих украинцев, измазавшихся в политике, но оставшись при этом человеком", "Он даже сам понимает и вслух это признает, что он не политик, а это очень дорогого стоит. Это не совсем правда... ))) Но в качестве механизма самоограничения - штука бесценная".

Ну, й витримки з інтерв'ю:

Про УДА:

- Так воюємо ж! А кричати про те, що і як робимо, не приходиться. Бо тільки ми десь засвітимося, на нас одразу накидуються ОБСЄ, ООН та інші (сміється. – О.М.). Ми ж в їхньому розумінні – незаконні воєнізовані формування.

Я без зайвої скромності можу говорити, що підрозділи Української добровольчої армії – одні із найбоєздатніших на фронті. Знаходяться у повному підпорядкуванні командування АТО. Хлопці виконують завдання в найгарячіших точках. Воюють професійно. Це вже не ті ватаги добровольців, які були у 2014 році.

ПРО ЄВРОПУ:

- Зараз приїзд до України міністрів закордонних справ Франції та Німеччини – це теж геополітична гра та примус України до миру не на наших умовах. Як на мене, таке явище ганебне. Європа – стара повія. Вона заробляє собі бали перед Росією. Це не дивно. Я вже говорив, що у нормандському форматі Фракція та Німеччина вели доволі проросійську політику. Зрозуміло, що, врешті-решт, вони будуть грати проти нас. Але ми не можемо допускати ніякого особливого статусу Донбасу. Це для України буде смерть.


ПРО ПОРОШЕНКА:

- Порошенко єдиним шляхом повернення Донбасу називає політико-дипломатичний...

- (Перебиває. – О.М.) Я з Президентом не погоджуюсь. З тим бойовим досвідом, який ЗСУ отримали за цей час, ми можемо протидіяти цій навалі. Звичайно, дуже важко буде протистояти авіації та ракетам. Але нічого неможливого немає. Давайте згадаємо короткий військовий конфлікт в Грузії – скільки українські зенітчики збили російських літаків за вісім днів. Тобто вони (росіяни. – О.М.) можуть зазнати шалених втрат. Це їх може зупинити. Безвихідних ситуацій не буває. Я неодноразово в різних інтерв’ю наголошував, що перемога може бути завдяки комплексним діям. Не можна говорити: от ми підемо в атаку і звільнимо Донбас. Має бути й політико-дипломатичний шлях. Але, як я сказав, агресивний та потужний.

- Президент ще заявив, що українська армія – оборонна.

- Як відомо: "Как вы яхту назовете – так она и поплывет". Тут те саме. На мою думку, не повинен Верховний головнокомандувач ЗСУ говорити про те, що ми не можемо перемогти і таке інше. Це нонсенс. Маленька непідготовлена фінська армія у 1940 році зупинила величезну радянську навалу. Суспільству, Збройним силам, спецслужбам потрібно давати правильні посили. Я не прихильник критики Верховного головнокомандувача під час війни. Але коли він не правий, я про це говорю.

ПРО "МІНСТЕЦЬ":

- Якби ми так воювали, як вони працюють, ворог уже був би в Києві.

ПРО РОСІЮ:

- Ця імперія має розвалитися. Ми мусимо до того долучитися максимально. Бо поки вона існує, України, як незалежної та самодостатньої держави, нам не бачити. Певне, через те, що я такі речі говорю, мене два з половиною роки не знімають з розшуку Інтерполу (сміється. – О.М.).

ПРО ДОНБАС І "СЄПАРІВ":

- Взяли ми 11 травня 2014 року Красноармійськ, потім звільнили Авдіївку, Піски, де я постійно спілкувався з людьми. Так, спочатку було таке насторожене ставлення. Але в процесі спілкування все розставляється на свої місця. У нас були приклади, коли полонені переходили на наш бік.

На окупованих територіях зараз же всі на 100 відсотків не є завзятими сепаратистами. Там величезна частина людей, які допомагають нашим спецслужбам та ЗСУ. Десь 5 відсотків – це агресивні активні вороги України. Вони були, є й залишаться. Нам потрібно переглянути закон про громадянство... Позбавляти громадянства, щоб взагалі не мали впливу на соціально-політичні процеси в державі. Ще потрібно депортувати: любиш Росію, а не Україну, заради Бога, кордон поряд – їдь та будуй собі російську державу. Хто ж тобі забороняє?!

ПОВНІСТЮ ТУТ:

http://censor.net.ua/resonance/406380/dmitro_yarosh_ne_hotlosya_b_buti_destablzuyuchim_faktorom_u_derjav_h_tak_vistacha

P.S. Нагадую ще раз, що за образи на адресу Провідника я баню.

Сбитые абхазами гражданские авиалайнеры

23 года назад, во время штурма Сухуми, из ПЗРК с абхазский катеров были сбиты 2 гражданских лайнера, о чем не любят вспоминать в абхазском обществе. И если про разбившийся на ВПП в Бабушерском аэропорту Ту-154, в двигатель которого попала ракета с абхазского катера, знают более или менее, то про Ту-134, летевший 21 сентября рейсом из Сочи в Сухуми с группой журналистов на борту, большинство жителей Абхазии не знает, а если знает, то стесняется об этом вопиющем факте говорить.



Ту-134А-3 борт 65893 компании Transair выполнял рейс из Сочи. Пилотировал его экипаж, состоящий из командира (КВС) Г. Г. Табуева, второго пилота О. Г. Шенгелии и штурмана С. А. Шаха, а в салоне работали бортпроводники Г. К. Кварацхелия и О. И. Моргунова. Также на борту находились 22 пассажира, преимущественно журналисты, собиравшиеся пробить информационную блокаду. На борту была так же журналистка The Wall Street Journal Александра Татл (Alexandra Tuttle). Самолёт заходил на посадку, когда в 16:25 был атакован ракетой ПЗРК Стрела-2, выпущенной с находящегося в море абхазского катера под командованием Тория Ачба. Потеряв управление, авиалайнер с высоты 300 метров упал в море. Все 27 человек на борту погибли
( Read more... )

Скольких абхазов среднего возраста спрашивал по поводу этого самолета, многие из них вообще не знали про этот факт бепримерной жестокости по отношению мирным ни в чем не повинным людям.

Про эту трагедию люди знают больше: Ту-154Б борт 85163 компании Transair выполнял рейс из Тбилиси, а на его борту находились 12 членов экипажа и 120 пассажиров — грузинских полицейских. При заходе на посадку он также был атакован с абхазского катера. Ракета попала в двигатель, после чего самолёт начал заваливаться на крыло. Пилоты сумели выровнять лайнер и попытались совершить посадку. Но ударившись о полосу, Ту-154 выехал с неё и начал разрушаться. Находящееся в баках большое количество топлива (самолёт был заправлен в Тбилиси из расчёта на обратный путь) вспыхнуло, вызвав обширный пожар. Всего погибли 108 человек: 8 членов экипажа и 100 пассажиров

Кроме этого еще несколько самолетов были уничтожены на земле при обстреле аэропорта Градами
( Read more... )

http://www.cyxymu.info/2016/09/Georgia-airliner-shootdowns-by-abkhazians.html

лалаалалала!

Несаачі але теж нічо так!

https://www.artfulhome.com/navigate/collection=1347/sculpture?refid=73092&utm_source=retail&utm_medium=email&utm_term=20160922&utm_campaign=73092






Woven

Art Glass Wall Sculpture
by Karo Martirosyan

$ 4,700

#ПорошенкоУвольЁбаногоПидарасаСтеця

Министерство Информационной Политики продолжает сочувствовать Вооруженным Силами Украины. И оно, по ходу, нас побеждает.

Полгода. Полгода мы ждали выделения частоты в Мариуполе. Вот вот. Вот прям сейчас. Вот на днях. Мы то, идиоты, думали, что единственное радио о военных и для военных - оно кому то нужно в воюющей то стране, да еще и во фронтовом регионе.

А вот вам хер.

Провели совещание (на которое нас, конечно же, не позвали и, конечно же, не сообщили, а то бы мы смогли хоть попытаться отстоять военное радио) - на котором единственную найденную частоту отдали другой радиостанции.

На единственную частоту, которая освободилась в Марике - претендовало две радиостанции: АрмияФМ и Громадське. Полгода мы слышали "Да, конечно, частота будет вашей, мы же за вас, за армию, за пацанов!"
Догадайтесь, кому Министерство Информационной Политики сегодня отдало частоту?
Правильно. Громадському.

Вот так, сейчас на секундочку вот проникнитесь мыслью.
В воюющей стране. Воюющая армия. Не может получить свою частоту. Не может стать лицензиатом. Не может, по большому счету, нихрена.

Короче, пацаны. Ну - те, кто реально хотел слушать наше, нормальное, украинское, военное радио. Не парьтесь. Воюйте там в ато. Слушайте... Не знаю даже, что. Просто делайте все - молча. И дохните там - тоже молча. Не мешайте правильным дядям и тетям делать свои дела.

Репост.
Репост, бля. Если эту фейсбучная хрень работает, если блядь это вообще сука что то хоть для кого то значит - репост.

Мартин Брест