Третій рік "життя по-новому"!

http://gazeta.dt.ua/energy_market/rik-yakogo-ne-bulo-_.html#

Рік, що минає, в енергетиці можна без найменшого перебільшення вважати втраченим. У ньому не відбувалося зовсім нічого. Падіння споживання уповільнилося. Енергосистема перетравила війну і відпадання частини територій. І знову пішло звичне спрацювання залишків ще радянського ресурсу станцій. Ну й напружена гризня за відкіт і розпилювання грошових потоків. Винятком стала хіба що поява нового креативного міністра, який часто генерує доволі цікаві фрази. Одна з них: "Говорити, це не означає так вважати" — точно й чітко відображає суть того, що відбувається.

( Read more... )

"Сховище псевдонауковців і фальсифікаторів" (с)

http://e-csr.org.ua/node/23

Українські псевдонауковці і фальсифікатори залишають свій комічно-іронічний слід в історії науки та освіти, а точніше — кострубатий відбиток. І тут ми організували їм сховище — не у славу, а для повчання. Більшість перл від псевдонауковців і фальсифікаторів виникли у наслідок бездумного використовування комп'ютерних програм-перекладачів та довіри до автоматичного перекладача текстів.

100 років назад....

"Петлюра, 1922 р. в листі до генерала У.:
Для мене вже спочатку нашого руху ясним було, що наші національно-державні змагання повинні перейти довгі по терміну й тяжкі своїми спробами митарства, поки ці змагання в певні державні форми кристалізуються.
Всі з'їзди українські, в тому числі і військові, були для мене покажчиком не сили (реальної і зорганізованої) нашого народу, а демонстрацією національних емоцій....
... Спочатку я мав ілюзію, що ці з'їзди можна використати для організації національної сили, але швидко переконався, що вони тільки "празднікова одіж" і що треба шукати тих, хто ЧОРНОЮ РОБОТОЮ ДЕРЖАВНОЮ УМІЄ ТВОРИТИ ПЕВНІ РЕАЛЬНІ ЦІННОСТІ.
Таких елементів було дуже мало. Наші тодішні лідери були або фантасти, або демагоги, або наївні люди, що вірили в силу революції, в її чудотворність. Вони партійні гасла ставили вище державних, персональні моменти вище загальних.
Відшукати тоді середню лінію, "рівнодіючу", було дуже невдячним завданням..." (с)

Спогади Командарма 1917-1920
Михайло Омелянович-Павленко