(no subject)
Feb. 17th, 2016 08:02 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
picterman"Pavlo Moskalenko
· Kyiv ·
Завтра другі роковини по "мирному наступу", оголошеному зі сцени Майдану нинішнім Прем'єром -- куля в лоба, так куля в лоба. Ми всі це пам'ятаємо...
Ще й досі не можу оговтатися від того жаху і це, напевно, на все життя. Не майбутній прем'єр тоді отримав кулю за історичною справедливістю, а десятки чесних патріотів. Мабуть саме тому по ситуації на Інститутській 18-го лютого немає чітких рухів слідству.
Мені досі сниться та жінка з розпущеними косами на Інститутській рівно за мить до того, як кинута вевешником у натовп бруківка розколе їй черепа.
Я буду там завтра. У тій самій куртці, що була забризкана плоттю тієї жінки, хоч і не вдягав її два роки. Це іспит для мене і водночас обітниця перед загиблими поруч -- я пам'ятаю.
А ще хочу побачити світлокосу дівчину, що йшла поруч тим пекельним коридором до самої барикади. Її життя у той момент було для мене найважливішим за все на світі. Всю ту дорогу я її обнімав і притискав до себе як нікого ніколи раніше -- тільки живи, дівчинко, тільки живи!
Саме тоді навчився це цінувати -- чуже життя...!
· Kyiv ·
Завтра другі роковини по "мирному наступу", оголошеному зі сцени Майдану нинішнім Прем'єром -- куля в лоба, так куля в лоба. Ми всі це пам'ятаємо...
Ще й досі не можу оговтатися від того жаху і це, напевно, на все життя. Не майбутній прем'єр тоді отримав кулю за історичною справедливістю, а десятки чесних патріотів. Мабуть саме тому по ситуації на Інститутській 18-го лютого немає чітких рухів слідству.
Мені досі сниться та жінка з розпущеними косами на Інститутській рівно за мить до того, як кинута вевешником у натовп бруківка розколе їй черепа.
Я буду там завтра. У тій самій куртці, що була забризкана плоттю тієї жінки, хоч і не вдягав її два роки. Це іспит для мене і водночас обітниця перед загиблими поруч -- я пам'ятаю.
А ще хочу побачити світлокосу дівчину, що йшла поруч тим пекельним коридором до самої барикади. Її життя у той момент було для мене найважливішим за все на світі. Всю ту дорогу я її обнімав і притискав до себе як нікого ніколи раніше -- тільки живи, дівчинко, тільки живи!
Саме тоді навчився це цінувати -- чуже життя...!
