picterman

Originally posted by

Рівно два роки тому, коли фсб-шники захопили Слов'янськ і розстріляли спецгрупу СБУ, в Харкові московські тітушки при підтримці Кернеса жорстоко розігнали місцевих майданівців, а новопризначений міністр Аваков наказав "беркуту" зупинити і покалічити київських націоналістів, які їхали допомогти харків'янам, я в другий раз у житті побачив, що значить "влада валяється на вулиці". В ніч на 14-те ми Ігорем Гаркавенко та іншими майданівцями носилися Києвом, від установи до установи, сподіваючись знайти представників держави і дізнатися, як ми будемо захищати країну. Натомість ми знаходили лише порожні темні будівлі. Представники новоствореної "влади" обговорювали в РНБО варіанти капітуляції, а їх дрібніші слуги пакували по домівках валізи. Можна було просто виламувати двері і заходити будь-куди - позникали навіть охоронці.

Тоді ми з Ігорем вирішили знову запустити серце Майдану. Якщо "офіційні керманичі" не збираються захищати державу, цей обов'язок має взяти на себе народ.

Власне, так пізніше і склалося - "чорні чоловічки" Патріота України та інші партизани, озброєні хто чим, почали стихійний спротив, за яким підтягнулися офіційні збройні сили, - почалася визвольна війна.

Для мене особисто 14 квітня назавжди буде визначним днем. Ми з Ігорем прорвалися на сцену, що була під охороною найманців "опозиції", зібрали нараду сотників, розкачали завмерлий було Майдан, примусили закляклих від жаху киян вийти на площу і знову почати діяти. Це був сповнений відчаю, але чудовий день.

Watch on YouTube