![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pictermanOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
noddeat at Hopfen und Malz Gott erhalt's: Галлєртау (Hallertau), найбільша плантація хмелю в світі
noddeat at Hopfen und Malz Gott erhalt's: Галлєртау (Hallertau), найбільша плантація хмелю в світіДо складу пива — рідкого хлібу — входять три важливі інгредієнти: дріжджі, хміль і солод. І якщо солод робиться з ячменю чи пшениці, шо росте, в принципі, скрізь, то для вирощування хмелю потрібен специфічний клімат.
Ячмінь: саме в його зернах містяться цукри, що перетворяться джіджами на алкоголь
Хміль: він надає пиву специфічної гіркоти та аромату
Раніше хміль вирощували у Німеччині скрізь, де варили пиво, але в наш час це робиться лише у певних регіонах на півдні країни, найбільшим з яких є Галлєртау, що знаходиться між Рєґенсбурґом, Ауґсбурґом та Інґольштадтом:
Інші два регіони у Баварії, де вирощується хміль, це Шпальт та Герсбрук (Центральна Франконія). У Галєртау вирощується 86% німецького хмелю, 62,5% європейського хмелю (включно з Росією та Туреччиною) та 33,4% світового хмелю, що робить цей регіон площею 178 km² найбільшою плантацією хмелю в світі. 69,8% усього хмелю в світі виробляється у двох країнах — Німеччині (38,7%) та США (31,1%), хоча насправді треба казати Баварія та штат Вашинґтон, що на березі Тихого океану північніше від Каліфорнії — саме там робиться абсолютна більшість хмелю в обох країнах, бо саме там клімат є для нього найбільш ідеальний.
+
Галлєртау не є єдиним полем, радше це поруч розташовані фрагментовані поля, шо належать різним малим фермерам:
Утім, значна частина зібраного хмелю усе одно потрапляє на цей завод:
Hopfenverwertungsgenossenschaft (HVG), Wolnzach
Тут хміль або пресують у пелети, або добувають з нього екстракт — це уже баночка з рідиною. Я не знаю, які мінуси тут, але баварські броварні переважно не користуються хмільним екстрактом (це дозволено законом про чистоту пива), а якщо користуються, то у незначній кількості (наприклад, шоб додати хміль якогось іншого цікавого сорту, який є недешевим), а плюси — це, звісно, полегшення транспортування, бо чистий неспресований хміль виглядає так:
Але це деталі, повернемось, все-таки, до вирощування хмелю. Як бачите, він не має свого стовбура, а тому потребує для росту інженерні споруди, як виноград. Різниця з виноградом у тому, шо хміль набагато, набагато довший:
Шоб ви розуміли, у піковий час хміль може рости зі швидкістю 30 см на день! Звичайно, виноградні лози бувають і довшими, але вони ростуть багато років. Тут же у кінці сезону хміль зрізається під корінь, і наступного року він виростає новий:
Звісно, крім хмелю, тут вирощують і ячмінь: місцеве пиво — єдине в Німеччині, де всі інгредієнти добуваються на місці:
Солод, хміль... і квіточки:
Навіть у промисловому полі є місце для краси:
Для того, шоб хміль ріс високий, допомагають добрива, дощ і Бог:
Хміль, солод, церква — три важливі компоненти для баварського пива:
Ячмінь: саме в його зернах містяться цукри, що перетворяться джіджами на алкоголь
Хміль: він надає пиву специфічної гіркоти та аромату
Раніше хміль вирощували у Німеччині скрізь, де варили пиво, але в наш час це робиться лише у певних регіонах на півдні країни, найбільшим з яких є Галлєртау, що знаходиться між Рєґенсбурґом, Ауґсбурґом та Інґольштадтом:
Інші два регіони у Баварії, де вирощується хміль, це Шпальт та Герсбрук (Центральна Франконія). У Галєртау вирощується 86% німецького хмелю, 62,5% європейського хмелю (включно з Росією та Туреччиною) та 33,4% світового хмелю, що робить цей регіон площею 178 km² найбільшою плантацією хмелю в світі. 69,8% усього хмелю в світі виробляється у двох країнах — Німеччині (38,7%) та США (31,1%), хоча насправді треба казати Баварія та штат Вашинґтон, що на березі Тихого океану північніше від Каліфорнії — саме там робиться абсолютна більшість хмелю в обох країнах, бо саме там клімат є для нього найбільш ідеальний.
+Галлєртау не є єдиним полем, радше це поруч розташовані фрагментовані поля, шо належать різним малим фермерам:
Утім, значна частина зібраного хмелю усе одно потрапляє на цей завод:
Hopfenverwertungsgenossenschaft (HVG), Wolnzach
Тут хміль або пресують у пелети, або добувають з нього екстракт — це уже баночка з рідиною. Я не знаю, які мінуси тут, але баварські броварні переважно не користуються хмільним екстрактом (це дозволено законом про чистоту пива), а якщо користуються, то у незначній кількості (наприклад, шоб додати хміль якогось іншого цікавого сорту, який є недешевим), а плюси — це, звісно, полегшення транспортування, бо чистий неспресований хміль виглядає так:
Але це деталі, повернемось, все-таки, до вирощування хмелю. Як бачите, він не має свого стовбура, а тому потребує для росту інженерні споруди, як виноград. Різниця з виноградом у тому, шо хміль набагато, набагато довший:
Шоб ви розуміли, у піковий час хміль може рости зі швидкістю 30 см на день! Звичайно, виноградні лози бувають і довшими, але вони ростуть багато років. Тут же у кінці сезону хміль зрізається під корінь, і наступного року він виростає новий:
Звісно, крім хмелю, тут вирощують і ячмінь: місцеве пиво — єдине в Німеччині, де всі інгредієнти добуваються на місці:
Солод, хміль... і квіточки:
Навіть у промисловому полі є місце для краси:
Для того, шоб хміль ріс високий, допомагають добрива, дощ і Бог:
Хміль, солод, церква — три важливі компоненти для баварського пива:
