Чому бідні?...
Apr. 20th, 2019 06:51 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pictermanhttp://www.ukragroconsult.com/news/lukashenko-hochet-prodat---belarus-kalii--za--30-milliardov
"Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що як і раніше готовий продати велике підприємство "Білоруськалій" за 30 мільярдів доларів, але за нього пропонують тільки 5 мільярдів доларів.
"Я не проти, я готовий продати сьогодні" Білоруськалій ". ... Я навмисно тягну. Порахував і назвав (ціну) - 30 мільярдів доларів", - заявив Лукашенко в ході щорічного послання білоруського народу і парламенту.
Він також звернув увагу, що згоден, щоб оплату покупки зробили не відразу, а розтягнули на три-п'ять років.
"Але ніхто не хоче." Білоруськалій "у мене хочуть купити і в Росії, і в Китаї, і в Америці - всюди ... за 5 мільярдів доларів", - зазначив глава держави.
Він також заявив, що Білорусія готова продати такі великі машинобудівні підприємства, як БелАЗ і МАЗ, питання тільки в ціні.
"Я і БелАЗ готовий продати, і МАЗ, але треба заплатити таку ціну, яка задовольняє власника, вони (потенційні покупці) хочуть взяти безкоштовно. Безкоштовно навіть сир в мишоловці ... (не буває) Тому не треба так квапити - інвестору продати", - заявив Лукашенко.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%94%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9
"ВАТ «Бєларуськалій», «Білоруськалій» — виробниче об'єднання, флагман гірничої промисловості Білорусі, один з найбільших світових виробників і експортерів мінеральних калійних добрив.
У 1997 р. ВО «Бєларуськалій» видобуло 23,4 млн т руди і виробило 3,25 млн т мінеральних добрив в перерахунку на 100 % К2О. Тільки 15 % продукції об'єднання залишається в Білорусі, а інша експортується в 50 країн світу, в тому числі в Росію (37 %), Китай, Польщу, США, Малайзію і інші країни.
На підприємстві випускається кожна шоста тонна калійних добрив у світі. У серпні 2003 на Беларуськалій була видобута мільярдна тонна руди. Виручка підприємства за 2006 рік склала близько $ 1 млрд [1] . Обсяг видобутку в 2007 році перевищив 8 млн тонн (у фізичній вазі), з них було експортовано 7.216 млн тонн, експортна виручка - $ 1.325 млрд. У 2008 підприємство експортувало 6.483 млн тонн добрив, при цьому виручка склала $ 3.379 млрд. Спільно з ВАТ "Уралкалий" підприємство є засновником ЗАТ "Білоруська калійна компанія" - одного з найбільших постачальників калійних добрив.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9
Уралкалій — російська компанія, найбільший в світі виробник калійних добрив
Продукція Хлорид калію
Виторг $3,6 млрд. (2014)
Операційний прибуток (EBIT) 101 302 000 долар США (2017)[1]
Чистий прибуток 874 628 000 долар США (2017)[1]
Активи $12,9 млрд. (2014)
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ну а тепер відповідь на історично-генетичне питання - "чому бідні?"...
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%82
"Стебницький калійний комбінат — державне підприємство гірничо-хім. промисловості, що випускало мінеральні добрива; розташоване у смт Стебнику.
Історія
Значні запаси калійних солей відкрито у Стебнику в кін. 1870-их pp., але видобуток їх почато 1923; 1927 — 104 200 т.
За часів СРСР виявлено нові поклади калійних солей, реконструйовано старі шахти, збудовано ряд нових цехів комбінату; 1961 введено у дію комплекс шахти «Нової» потужністю 1 млн т калійних солей на рік, 1966 введено у дію збагачувальну фабрику. 1970 збільшено потужність комбінату до 0,5 млн т концентрату; 1971 — потужність рудні дорівнює 3 млн т руди. Стебницький калійний завод після аварії, починаючи з 1988р. у кілька етапів припинив свою роботу.
Стебницьке родовище калійних солей — у Львівській області України поблизу міста Стебник, на території геологічного району Бориславо-Покутський покрив.
Родовище відкрите 1834 року. За хімічним складом поклади належать до солей сульфатного типу. Для них характерний дуже складний і своєрідний комплекс соляних мінералів і винятково великий вміст глинистого матеріалу. Серед калійно-магнієвих солей найбільше поширені каїніт і лангбейніт, підпорядковане значення мають сильвін і карналіт. Значно менше поширені полігаліт, шеніт, леоніт, епсоміт, кізерит, ангідрит, астраханіт, зрідка трапляються вантгофіт, левеїт, сингеніт та ін. Невід'ємною складовою частиною всіх калійних соляних порід є галіт.[1]
Розташування родовища
Місцевість, де розташоване родовище, характеризується пагорбкуватим рельєфом з абсолютними відмітками +290 — 460 м.[2] Територія гірничого відводу являє собою поле з урізами невеликих річкових долин та яружно-балкової мережі, до якого з північного сходу примикає м. Стебник, а з південного заходу — Трускавецький ліс.[2]
В геологічному відношенні родовище розташоване у внутрішній зоні Передкарпатського прогину, яка поділяється на дві підзони[2]:
глибинних складок (Покутсько-Бориславська підзона)
Стебницький синклінорій (Самборська підзона).
Розробка родовища
Родовище розроблялося підповерховими ортами з виробленням камер завширшки до 15—42 м, заввишки 60—120 м і завдовжки до 100 м.[3] Підтримка виробленого простору здійснювалася залишенням міжкамерних та міжповерхових ціликів завширшки 12—24 м.[3]
Розробляється з 1922 року (рудник № 1). У 1946 році потужність рудника доведено до 1 млн тонн калійної руди на рік. У 1960-х роках побудовано рудник № 2 проектною потужністю до 3 млн тонн. Площа 30 км², запаси 1.1 млрд т, запаси калійних руд підраховані в геологічному балансі до глибини 1000 метрів. Солі переважно каїніто-лангбейнітові та лангбейнітові (K2Mg2(SO4)3), залягають у вигляді лінз потужністю кілька десятків (60—110 м[4]) метрів на глибині 90—1000 м. Родовище внаслідок екологічної катастрофи 1983 року не експлуатується.
Розроблення родовища спричинило прогин поверхні, утворення підземних і поверхневих карстових форм, кількість і інтенсивність яких, незважаючи на припинення гірничих робіт через складні гідрогеологічні умови, зростає у часі (Стебник, копальня № 2).[3]"
Нема пана і ви все просрали, уроди....
"Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що як і раніше готовий продати велике підприємство "Білоруськалій" за 30 мільярдів доларів, але за нього пропонують тільки 5 мільярдів доларів.
"Я не проти, я готовий продати сьогодні" Білоруськалій ". ... Я навмисно тягну. Порахував і назвав (ціну) - 30 мільярдів доларів", - заявив Лукашенко в ході щорічного послання білоруського народу і парламенту.
Він також звернув увагу, що згоден, щоб оплату покупки зробили не відразу, а розтягнули на три-п'ять років.
"Але ніхто не хоче." Білоруськалій "у мене хочуть купити і в Росії, і в Китаї, і в Америці - всюди ... за 5 мільярдів доларів", - зазначив глава держави.
Він також заявив, що Білорусія готова продати такі великі машинобудівні підприємства, як БелАЗ і МАЗ, питання тільки в ціні.
"Я і БелАЗ готовий продати, і МАЗ, але треба заплатити таку ціну, яка задовольняє власника, вони (потенційні покупці) хочуть взяти безкоштовно. Безкоштовно навіть сир в мишоловці ... (не буває) Тому не треба так квапити - інвестору продати", - заявив Лукашенко.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%94%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9
"ВАТ «Бєларуськалій», «Білоруськалій» — виробниче об'єднання, флагман гірничої промисловості Білорусі, один з найбільших світових виробників і експортерів мінеральних калійних добрив.
У 1997 р. ВО «Бєларуськалій» видобуло 23,4 млн т руди і виробило 3,25 млн т мінеральних добрив в перерахунку на 100 % К2О. Тільки 15 % продукції об'єднання залишається в Білорусі, а інша експортується в 50 країн світу, в тому числі в Росію (37 %), Китай, Польщу, США, Малайзію і інші країни.
На підприємстві випускається кожна шоста тонна калійних добрив у світі. У серпні 2003 на Беларуськалій була видобута мільярдна тонна руди. Виручка підприємства за 2006 рік склала близько $ 1 млрд [1] . Обсяг видобутку в 2007 році перевищив 8 млн тонн (у фізичній вазі), з них було експортовано 7.216 млн тонн, експортна виручка - $ 1.325 млрд. У 2008 підприємство експортувало 6.483 млн тонн добрив, при цьому виручка склала $ 3.379 млрд. Спільно з ВАТ "Уралкалий" підприємство є засновником ЗАТ "Білоруська калійна компанія" - одного з найбільших постачальників калійних добрив.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9
Уралкалій — російська компанія, найбільший в світі виробник калійних добрив
Продукція Хлорид калію
Виторг $3,6 млрд. (2014)
Операційний прибуток (EBIT) 101 302 000 долар США (2017)[1]
Чистий прибуток 874 628 000 долар США (2017)[1]
Активи $12,9 млрд. (2014)
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ну а тепер відповідь на історично-генетичне питання - "чому бідні?"...
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%82
"Стебницький калійний комбінат — державне підприємство гірничо-хім. промисловості, що випускало мінеральні добрива; розташоване у смт Стебнику.
Історія
Значні запаси калійних солей відкрито у Стебнику в кін. 1870-их pp., але видобуток їх почато 1923; 1927 — 104 200 т.
За часів СРСР виявлено нові поклади калійних солей, реконструйовано старі шахти, збудовано ряд нових цехів комбінату; 1961 введено у дію комплекс шахти «Нової» потужністю 1 млн т калійних солей на рік, 1966 введено у дію збагачувальну фабрику. 1970 збільшено потужність комбінату до 0,5 млн т концентрату; 1971 — потужність рудні дорівнює 3 млн т руди. Стебницький калійний завод після аварії, починаючи з 1988р. у кілька етапів припинив свою роботу.
Стебницьке родовище калійних солей — у Львівській області України поблизу міста Стебник, на території геологічного району Бориславо-Покутський покрив.
Родовище відкрите 1834 року. За хімічним складом поклади належать до солей сульфатного типу. Для них характерний дуже складний і своєрідний комплекс соляних мінералів і винятково великий вміст глинистого матеріалу. Серед калійно-магнієвих солей найбільше поширені каїніт і лангбейніт, підпорядковане значення мають сильвін і карналіт. Значно менше поширені полігаліт, шеніт, леоніт, епсоміт, кізерит, ангідрит, астраханіт, зрідка трапляються вантгофіт, левеїт, сингеніт та ін. Невід'ємною складовою частиною всіх калійних соляних порід є галіт.[1]
Розташування родовища
Місцевість, де розташоване родовище, характеризується пагорбкуватим рельєфом з абсолютними відмітками +290 — 460 м.[2] Територія гірничого відводу являє собою поле з урізами невеликих річкових долин та яружно-балкової мережі, до якого з північного сходу примикає м. Стебник, а з південного заходу — Трускавецький ліс.[2]
В геологічному відношенні родовище розташоване у внутрішній зоні Передкарпатського прогину, яка поділяється на дві підзони[2]:
глибинних складок (Покутсько-Бориславська підзона)
Стебницький синклінорій (Самборська підзона).
Розробка родовища
Родовище розроблялося підповерховими ортами з виробленням камер завширшки до 15—42 м, заввишки 60—120 м і завдовжки до 100 м.[3] Підтримка виробленого простору здійснювалася залишенням міжкамерних та міжповерхових ціликів завширшки 12—24 м.[3]
Розробляється з 1922 року (рудник № 1). У 1946 році потужність рудника доведено до 1 млн тонн калійної руди на рік. У 1960-х роках побудовано рудник № 2 проектною потужністю до 3 млн тонн. Площа 30 км², запаси 1.1 млрд т, запаси калійних руд підраховані в геологічному балансі до глибини 1000 метрів. Солі переважно каїніто-лангбейнітові та лангбейнітові (K2Mg2(SO4)3), залягають у вигляді лінз потужністю кілька десятків (60—110 м[4]) метрів на глибині 90—1000 м. Родовище внаслідок екологічної катастрофи 1983 року не експлуатується.
Розроблення родовища спричинило прогин поверхні, утворення підземних і поверхневих карстових форм, кількість і інтенсивність яких, незважаючи на припинення гірничих робіт через складні гідрогеологічні умови, зростає у часі (Стебник, копальня № 2).[3]"
Нема пана і ви все просрали, уроди....
