![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
picterman
https://businessviews.com.ua/ru/economy/id/kitajskij-komunizm-1986/
"Китаю потрібні нові ринки збуту, бо внутрішній ринок сповільнюється
У Китаю накопичились значні надлишки промислової потужності, в першу чергу у виробництві сталі та важкої техніки, і новий торговельний шлях допоможе продавати китайські товари. Оскільки внутрішній ринок Китаю сповільнюється, відкриття нових ринків може зберегти національну економіку.
Трансазійська торговельна інфраструктура могла б підсилити бідніші країни на півдні Китаю. Очікується, що виграють також менш розвинені прикордонні регіони на заході країни, такі як Сіньцзян.
На внутрішньому ринку від майбутньої торгівлі користь отримають транспортні та телекомунікаційні компанії, які вже готові до перетворення на світові бренди.
Піднебесна будує порти, залізниці, дороги та трубопроводи
Інфраструктурні коридори охоплюють близько 60 країн, в першу чергу Азії та Європи, але є і в Океанії та Східній Африці. Китай вже профінансував нові залізничні шляхи, дороги та порти, а китайські будівельні фірми підписали вигідні контракти для з"єднання портів і міст, які оплачуються кредитами китайських банків.
Кілька останніх років у рамках створення нового Шовкового шляху Китай інвестував у такі проєкти (це лише деякі з них):
– У Кенії збудовано залізничну станцію, яка з"єднала Момбаса та Найробі й коштувала 3,2 млрд доларів;
– У Судані Китай допоміг створити власну нафтову промисловість і сприяв розвитку бавовняної індустрії;
– У Лаосі китайці у 2016 році розпочали будівництво залізниці В"єнтьян-Ботен, яка стане першим закордонним залізничним проєктом, що з'єднується з залізничною мережею Китаю. Планують профінансувати проєкт на 70% коштом кредитів з Китаю і витратити 5,95 млрд доларів;
– Один з основних етапів проєкту "Пояс і шлях" будується в Пакистані — Китайсько-пакистанський економічний коридор — і передбачає інвестиції в галузі транспорту, енергетики та морської інфраструктури;
– Активний Китай і на території Європи, зокрема китайські фірми придбали 51% порту Пірей поблизу Афін та заснували Індустріальний парк на території білоруського міста Смолевичів, де планують до 2020 року створити 6 тисяч робочих місць;
— Також до проєкту приєдналась Італія. Уряд підписав угоду щодо енергетики, фінансів сільськогосподарської продукції. Також угода відкриє італійським газовим та енергетичним компаніям китайський ринок.
Китай перетворився на найбільшого в світі кредитора. І ніхто точно не знає, скільки грошей він видав в кредит
Всі ці ініціативи пов’язані з торговельними шляхами вимагають великих грошей, яких, як не дивно, у багатьох країнах на маршруті проекту "Пояс і шлях" просто немає. У 2000 році непогашені зарубіжні позики в Китаї були незначними, а у 2019 вони склали майже 700 млрд доларів. Китайські банки надали кредитів удвічі більше, ніж Всесвітній банк та МВФ разом. Проте відстежувати ці кредитні історії складно, бо китайці обмежують доступ до інформації. Є спільне дослідження науковців Кільського інституту світової економіки та Гарвардського університету, автори якого пропонують найбільш вичерпну картину офіційних кредитних потоків Китаю. Але, на думку дослідників, майже половина кредитних грошей Китаю країнам, що розвиваються, є "прихованою", оскільки ні Світовий банк, ні МВФ не мають вичерпних даних щодо них.
кредити, які видав Китай
Але це не подобається США, Австралії, Японії та Індії
Рівень заборгованості африканських та південноазіатських країн перед Китаєм викликав занепокоєння у ряді держав. Китай звинувачують у свідомому створенні боргових пасток.
Критикував проєкт уряд Індії. Тамтешній прем"єр Нарендара Моді назвав економічний коридор в Китай та Пакистан на суму 46 мільярдів доларів "колоніальним підприємством", яке загрожує великими боргами громадянам. Так само у 2018 у Малайзії звучали закиди до Китаю у бажанні створити не просто торговий шлях, а "нову версію неоколоніалізму".
Оскільки протягом останніх двох років Китай продовжує розширювати свою присутність, США, Японія, Німеччина, Росія, Індія, Австрія та інші держави висловили стурбованість, що Пекін отримує економічний та політичний вплив за їх рахунок.
Натомість фахівці з Інституту аналізу глобальної безпеки заявили, що ініціатива Китаю — це план розвитку, а "Пояс і шлях" "не повинні розглядатись лише як набір рядків на карті, а скоріше як організаційний принцип, що стоїть за великою стратегією Китаю у ХХІ столітті".
"Китай є єдиною країною, яка сьогодні пропонує план для глобального розвитку, а також інструменти для його виконання. Легко критикувати план і вказувати на небезпеки та недоліки, але питання полягає в тому, хто ще пропонує рішення? Хто ще готовий вкладати ресурси? Якщо третина людства все ще не має доступу до базової інфраструктури, включаючи електроенергію, ті, хто виступають проти — прирікають людей до вічної бідності"."
no subject
Date: 2019-09-03 02:45 pm (UTC)no subject
Date: 2019-09-03 02:53 pm (UTC)тут цікаве мені інше - терміни за які китайці вилізли на перше місце.
і що вони утнуть з такими темпами далі.
я вже мовчу що "ліберальна модель" на китайському прикладі валиться на очах.
no subject
Date: 2019-09-04 06:15 am (UTC)no subject
Date: 2019-09-04 08:30 am (UTC)Одне слово - молодці! Вміння варте будь-яких грошей!
no subject
Date: 2019-09-04 09:35 am (UTC)no subject
Date: 2019-09-04 11:49 am (UTC)Ну і ми виграємо - в супермаркетах з'явилося різне барахло з бавовни "мейд ін узбекистан". Китайці набудували бавовняні комбінати різні.