ЩЕ ТРОХИ ЖИВИХ ПРИКЛАДІВ
Sep. 14th, 2019 02:30 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pictermanhttps://uamodna.com/articles/sche-trohy-zhyvyh-prykladiv/?utm_source=daily&utm_medium=email&utm_campaign=20190914
ЩЕ ТРОХИ ЖИВИХ ПРИКЛАДІВ
Як ми не раз уже наголошували, національна ментальність виявляє себе зазвичай у супроводі інших соціальних чинників і основна проблема її вивчення є загальною проблемою всіх наук про суспільство – в цих науках неможливо поставити «чистий» експеримент. Тим цікавішими є ті виняткові ситуації, коли ця прихована конструкція сама виявляє себе майже «в чистому вигляді». Цей пост присвячено низці таких ситуацій, побачених автором особисто, або ж описаних іншими людьми.
Ось історія про те, як ментальність спроможна визначати буття людей усупереч найсуворішим зовнішнім обставинам… Це розповідь людини, якій наприкінці 50-х рр., коли полонені японці повернулися з сибірських таборів на батьківщину в складі комісії довелося приймати «на баланс» один зі спорожнілих таборів. Оповідач, добре обізнаний із реаліями таких «закладів» був уражений чистотою та порядком у покинутих бараках. Наглядачі, котрі ще залишалися на праці пояснили, що в’язні, прийшовши з роботи, залишали брудне взуття за дверима, всередині ж кожний мав власні саморобні капці, власний рушник і, попри тісняву, закріплене за ним місце… За порогом була Московія, але всередині, бодай почасти – Японія! Щодня, нераз по кілька разів конвоїри в брудних чоботах вдиралися до бараку, прикладами й матюками виганяли його мешканців «будувати соціалізм», проте чергові, прибираючи за ними, вперто відтворювали в цьому пеклі звичні для них форми побуту.
................
ЩЕ ТРОХИ ЖИВИХ ПРИКЛАДІВ
Як ми не раз уже наголошували, національна ментальність виявляє себе зазвичай у супроводі інших соціальних чинників і основна проблема її вивчення є загальною проблемою всіх наук про суспільство – в цих науках неможливо поставити «чистий» експеримент. Тим цікавішими є ті виняткові ситуації, коли ця прихована конструкція сама виявляє себе майже «в чистому вигляді». Цей пост присвячено низці таких ситуацій, побачених автором особисто, або ж описаних іншими людьми.
Ось історія про те, як ментальність спроможна визначати буття людей усупереч найсуворішим зовнішнім обставинам… Це розповідь людини, якій наприкінці 50-х рр., коли полонені японці повернулися з сибірських таборів на батьківщину в складі комісії довелося приймати «на баланс» один зі спорожнілих таборів. Оповідач, добре обізнаний із реаліями таких «закладів» був уражений чистотою та порядком у покинутих бараках. Наглядачі, котрі ще залишалися на праці пояснили, що в’язні, прийшовши з роботи, залишали брудне взуття за дверима, всередині ж кожний мав власні саморобні капці, власний рушник і, попри тісняву, закріплене за ним місце… За порогом була Московія, але всередині, бодай почасти – Японія! Щодня, нераз по кілька разів конвоїри в брудних чоботах вдиралися до бараку, прикладами й матюками виганяли його мешканців «будувати соціалізм», проте чергові, прибираючи за ними, вперто відтворювали в цьому пеклі звичні для них форми побуту.
................
