6.02.2015

[picterman]

Originally posted by vivagor at 6.02.2015

    Переговори з терористами – ознака слабкості. Це визнання своєї неспроможності забезпечити співгромадянам безпеку з самого початку, і покарання злочинців, які порушили закон – насамкінець. Тобто, терористи і агресори наочно продемонстрували: і державні служби, і силові структури – імпотентні. В країні розвивалися лише кримінальні метастази. Власне, теперішня ситуація на сході – цілком закономірна. Логіка підказує: усе протизаконне, що відбувалося за часи Незалежності України – працювало на ворога. І якщо якісь кримінальні схеми діють і тепер – вони так само продовжують працювати проти держави. Як не прямо, то опосередковано, бо послаблюють її економічний потенціал, підривають до неї міжнародну довіру і розчаровують громадян всередині...

    А тепер увага! Чи почала влада очищення самої себе? Тобто, мова не про чергову хвилю боротьби з корупцією, як засіб демонстрації рішучості новообраного очільника держави, який звітує у такий спосіб перед виборцями – наразі питання стоїть гостро, як ніколи: що робить влада для порятунку держави? Це не просто слова, це не вдалі оберти, це не пафос – прийшов час істини. І якщо люди, які уособлюють собою владу – від Президента до депутатів, від міністра до чиновників, не збираються міняти себе та міняти усе навколо, вони автоматично погоджуються залишити усе як є, закріпити статус кво: корупцію на всіх рівнях, сваволю у всіх сферах, тіньові схеми, державну зраду, війну...
    І нехай вас не вводять в оману заретушовані гримерами пики політиків і бізнесменів, підказані для них суфлерами правильні слова, підібрані музика і освітлення – це не більше ніж вистава, сценарій якої постійно міняється, але суть залишається незмінною: зрителі позбавлені можливості впливати на сюжет, а задіяні на сцені актори – незалежно від ролі, ділять гроші, сплачені людьми за свою вимушену присутність. Є чіткий сигнал готовності влади мінятися на краще: створення нею неупередженого суду. Поки влада не зробила подібного кроку, не буде нічого. А значить, вона не збирається мінятися.
    Держави, які себе поважають, переговори з терористами не ведуть. Або про їх перебіг ніхто не знає. Бо нікому потім про це розповідати... Переговори зі злодіями світового рівня не ведуться тим більше: їх знищують або арештовують і судять міжнародним трибуналом. У жодному випадку нинішня влада Росії не вибачиться за свою агресію, жодним чином нам не повернуть відтяту по живому територію, ніяких компенсацій за зруйновані міста і пограбовані цінності вона не сплатить, а залишати нас у спокої – тим більше. Звідси висновок: воювати доведеться і війна буде довгою. Мир нам не світить, бо це не влаштовує агресора. Тому той, хто говорить про мир – його посібник. Я взагалі не розумію, про що можна розмовляти з брехунами, злодіями, ґвалтівниками і вбивцями? Я допускаю тільки два варіанти подібного: або це будуть судді, або колеги...