![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
picterman"Анатоль cьогодні в 09:01
IP/Host: 93.76.188.--- (UA)
Чомусь всі постійно повторюють як мантру, що децентралізація - це спасіння України. Бо в плані регіональної влади Україна досі є совком, а тоталітарна структура себе віджила.
Щодо регіональної влади, то з цим можна погодитись, що її треба реформувати.
Комунально-господарські проблеми повинні вирішуватись на місцях, для чого місцеві влади повинні мати відповідні права і ресурси.
Але чи є в нас центральна влада? Чи є що децентралізовувати?
Головна проблема України якраз в тому, що в неї відсутня центральна державна влада.
Української держави як цілісної управлінської структури просто не існує.
Є країна (територія з населенням) під назвою Україна.
А от української держави так до цих пір і не побудували.
Маємо лише закрите акціонерне товариство олігархів-феодалів і фіговий листок прикриття їхніх тьорок під назвою державні органи.
Нема ні законодавчої ні правоохоронної системи країни, ні якоїсь національної внутрішньої стратегії чи політики... Що тут децентралізовувати?
Єдине, що маємо централізаване - це розпил держбюджету.
Але ж ці питання конституцією не регулюються. Податки, бюджети регулюються законами, а не конституцією.
Чому так сталось?
Після розвалу СРСР лишились на цій території уламки радянської влади місцевого, республіканського рівня.
Рівня, з часів СРСР чисто виконавчого, на якому рішення не приймались, стратегія і політика не розроблялись, на цей рівень тільки опускались плани і задачі.
Така собі влада без голови, без центру прийняття державних рішень, без задачі розробки національних програм.
Оскільки практично всі роки незалежності при владі були не українські державницькі сили, а то комуністи, то регіональні бандюки, то задачі побудови української держави перед ними і не стояло, вони лише пристосовували радянські державні структури для своїх корисливих кланових корпоративний цілей.
Тому перед Україною гостро стоїть задача побудови української держави і в першу чергу побудови її голови, відсутньої центральної частини державної влади, яка б діяла не на виконання команд Кремля чи інтересів олігархів, а була головною, центральною владою України, яка б розробляла стратегії розвитку і національні програми і перебудовувала державні органи для реалізації цих стратегій, а не обслуговування інтересів олігархів чи побажань Кремля.
Це не значить, що потрібно створювати якісь нові центральні структури влади.
Це значить, що такі структури як ВР, Кабмін, Президент повинні займатись розробкою і реалізацією стратегій розвитку України, а не обслуговуванням інтересів олігархічно-кланово-партійних структур.
Україні потрібна централізація.
Децентралізовувати владу яка й так без голови може лише безголова влада.
Чи на виконання команд з Кремля і олігархів-феодалів."
IP/Host: 93.76.188.--- (UA)
Чомусь всі постійно повторюють як мантру, що децентралізація - це спасіння України. Бо в плані регіональної влади Україна досі є совком, а тоталітарна структура себе віджила.
Щодо регіональної влади, то з цим можна погодитись, що її треба реформувати.
Комунально-господарські проблеми повинні вирішуватись на місцях, для чого місцеві влади повинні мати відповідні права і ресурси.
Але чи є в нас центральна влада? Чи є що децентралізовувати?
Головна проблема України якраз в тому, що в неї відсутня центральна державна влада.
Української держави як цілісної управлінської структури просто не існує.
Є країна (територія з населенням) під назвою Україна.
А от української держави так до цих пір і не побудували.
Маємо лише закрите акціонерне товариство олігархів-феодалів і фіговий листок прикриття їхніх тьорок під назвою державні органи.
Нема ні законодавчої ні правоохоронної системи країни, ні якоїсь національної внутрішньої стратегії чи політики... Що тут децентралізовувати?
Єдине, що маємо централізаване - це розпил держбюджету.
Але ж ці питання конституцією не регулюються. Податки, бюджети регулюються законами, а не конституцією.
Чому так сталось?
Після розвалу СРСР лишились на цій території уламки радянської влади місцевого, республіканського рівня.
Рівня, з часів СРСР чисто виконавчого, на якому рішення не приймались, стратегія і політика не розроблялись, на цей рівень тільки опускались плани і задачі.
Така собі влада без голови, без центру прийняття державних рішень, без задачі розробки національних програм.
Оскільки практично всі роки незалежності при владі були не українські державницькі сили, а то комуністи, то регіональні бандюки, то задачі побудови української держави перед ними і не стояло, вони лише пристосовували радянські державні структури для своїх корисливих кланових корпоративний цілей.
Тому перед Україною гостро стоїть задача побудови української держави і в першу чергу побудови її голови, відсутньої центральної частини державної влади, яка б діяла не на виконання команд Кремля чи інтересів олігархів, а була головною, центральною владою України, яка б розробляла стратегії розвитку і національні програми і перебудовувала державні органи для реалізації цих стратегій, а не обслуговування інтересів олігархів чи побажань Кремля.
Це не значить, що потрібно створювати якісь нові центральні структури влади.
Це значить, що такі структури як ВР, Кабмін, Президент повинні займатись розробкою і реалізацією стратегій розвитку України, а не обслуговуванням інтересів олігархічно-кланово-партійних структур.
Україні потрібна централізація.
Децентралізовувати владу яка й так без голови може лише безголова влада.
Чи на виконання команд з Кремля і олігархів-феодалів."
