Трохи про "газ власного видобутку" (с)
Jan. 28th, 2016 10:18 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
picterman"Переробка побутових відходів в електрику і тепло у Швеції набрала таких обертів, що на звалища країни відправляється тільки 4% сміття, а сміттєпереробним заводам немає на чому працювати.
Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття.
Програма переробки побутових відходів в електрику і енергію для обігріву в Швеції набрала таких обертів, що на звалища країни відправляється тільки 4% такого сміття (тоді як у середньому по Європі близько 38%). Інше або переробляється, або, як уже було сказано, відправляється у сміттєспалювальні печі.
На спеціальних підприємствах відходи спалюються, за рахунок цього нагрівається вода, яка обігріває житлові та адміністративні будівлі (забезпечуючи 20% центрального опалення в Швеції). Крім того, частина одержуваної енергії використовується для вироблення електрики, яка живить приблизно чверть мільйона будинків.
Швеція вже давно лідирує у цій галузі серед інших європейських держав. Деякий час тому чиновники з Організації по збору та утилізації відходів (Avfall Sverige) зрозуміли, що країна виробляє недостатньо сміття для забезпечення власних енергетичних потреб. Щоб вирішити проблему, фахівці організували імпорт відходів з інших країн.
Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття. Більшу його частину постачатиме Норвегія. Цій країні спалювати свої відходи обходиться дорожче, ніж переправляти їх Швеції і при цьому доплачувати за переробку.
Втім, у цій радісній для будь-якого еколога картині не всі фарби райдужні. Так, спалювання сміття призводить до викиду в атмосферу діоксинів, які становлять загрозу для навколишнього середовища. Крім того, в золі міститься чимало важких металів. Цей побічний продукт перетворення відходів в енергію необхідно відправляти на все ті ж звалища, тому він експортується назад до Норвегії.
Катаріна Остлунд (Catarina Östlund), старший радник Агентства охорони навколишнього середовища (Naturvårdsverket), впевнена, що з часом провідним державам Європи не буде вистачати власного сміття для переробки. Тоді доведеться налагодити імпорт сміття з Італії, Болгарії, Румунії чи країн Прибалтики, які славляться своїми гігантськими звалищами і відсутністю сміттєпереробних заводів.
Незважаючи на ситуацію, що склалася, Катаріна вважає, що Швеції потрібно зменшувати кількість вироблених відходів. "Нинішнє рішення гарне лише в короткостроковій перспективі. Нам потрібен новий підхід до повторного використання та переробки сміття", - каже Остлунд."
Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття.
Програма переробки побутових відходів в електрику і енергію для обігріву в Швеції набрала таких обертів, що на звалища країни відправляється тільки 4% такого сміття (тоді як у середньому по Європі близько 38%). Інше або переробляється, або, як уже було сказано, відправляється у сміттєспалювальні печі.
На спеціальних підприємствах відходи спалюються, за рахунок цього нагрівається вода, яка обігріває житлові та адміністративні будівлі (забезпечуючи 20% центрального опалення в Швеції). Крім того, частина одержуваної енергії використовується для вироблення електрики, яка живить приблизно чверть мільйона будинків.
Швеція вже давно лідирує у цій галузі серед інших європейських держав. Деякий час тому чиновники з Організації по збору та утилізації відходів (Avfall Sverige) зрозуміли, що країна виробляє недостатньо сміття для забезпечення власних енергетичних потреб. Щоб вирішити проблему, фахівці організували імпорт відходів з інших країн.
Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття. Більшу його частину постачатиме Норвегія. Цій країні спалювати свої відходи обходиться дорожче, ніж переправляти їх Швеції і при цьому доплачувати за переробку.
Втім, у цій радісній для будь-якого еколога картині не всі фарби райдужні. Так, спалювання сміття призводить до викиду в атмосферу діоксинів, які становлять загрозу для навколишнього середовища. Крім того, в золі міститься чимало важких металів. Цей побічний продукт перетворення відходів в енергію необхідно відправляти на все ті ж звалища, тому він експортується назад до Норвегії.
Катаріна Остлунд (Catarina Östlund), старший радник Агентства охорони навколишнього середовища (Naturvårdsverket), впевнена, що з часом провідним державам Європи не буде вистачати власного сміття для переробки. Тоді доведеться налагодити імпорт сміття з Італії, Болгарії, Румунії чи країн Прибалтики, які славляться своїми гігантськими звалищами і відсутністю сміттєпереробних заводів.
Незважаючи на ситуацію, що склалася, Катаріна вважає, що Швеції потрібно зменшувати кількість вироблених відходів. "Нинішнє рішення гарне лише в короткостроковій перспективі. Нам потрібен новий підхід до повторного використання та переробки сміття", - каже Остлунд."
