Порівняйте.....
Jan. 14th, 2019 11:58 am
У 1998 році здобув вищу освіту в Московському державному університеті економіки, статистики та інформатики (МЕСІ) за спеціальністю “міжнародна економічна статистика”. У 2001 році закінчив Московську школу економіки. У 2003-2004 роках навчався і отримав диплом Школи телебачення “Останкино” за спеціальністю “Телерадіоведучий”.
З 2006 року курирував процеси управління інвестиціями і підвищення операційної ефективності, відповідав за розробку та реалізацію стратегічного розвитку медіаактивів, які перебувають під мандатом міжнародної інвестиційно-консалтингової групи “EastOne”.
До роботи в “EastOne” відповідав за проведення фінансового аудиту медіаактивів, а також бізнес-планування та фінансове моделювання нових проектів у медіахолдингу “Газпром Медиа”.
З травня 2012 обіймає посаду Генерального директора Нового каналу."
А ви хотіли українського телебачення українською мовою?! Ага! "ізвінітє" але в устькамєнагорскє та на курсах української мови не викладали...
Народився 10 травня 1975 року в Москві.
У 1997 році закінчив з червоним дипломом відділення політології філософського факультету Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. Кандидат політичних наук.
У 1999 році працював референтом у програмі “Время” на Первом канале.
У 2000 році перейшов на НТВ в інформаційну програму “Сегодня” на посаду редактора ранкових новин. У 2001-2003 роках – шеф-редактор денних, вечірніх та підсумкових щотижневих випусків новин НТВ.
З 2003 по 2004 рік – старший продюсер програми “Намедни” з Леонідом Парфьоновим (зона відповідальності – сюжети на політичну тематику і тематичне планування програми).
У 2004 році після закриття “Намедни” разом із Миколою Картозією (екс-шеф-редактор “Намедни”) придумав і запустив в ефір “Программу Максимум”, яка на довгі роки визначила “обличчя” та ідеологію каналу НТВ.
З 2006 по січень 2012 року – заступник директора Дирекції праймового мовлення НТВ. Серед найбільш помітних продюсерських проектів: музичне шоу “Ты – суперстар”, програма “Русские сенсации”, “Центральное телевидение”, “Главный герой”, ток-шоу “НТВшники”, науково-популярний цикл Павла Лобкова, “История всеросссийского обмана” (Мясо, Цены, Лекарства, Красота тощо), конкурс народних гумористів “Ты – смешной”, “Музыкальный ринг НТВ” та інші.
Крім роботи на НТВ також брав участь у запуску таких проектів як ток-шоу Тиграна Кеосаяна (Рен-ТВ), науково-популярного тележурналу “Прогресс с Павлом Лобковым” (5 канал), пародійне шоу “Все по-нашему” (СТС) та інших.
Коротко про деякі проекти:
“Ты – суперстар ” (у сезоні 2008 – “Суперстар: Россия против СССР”, з 2009 – “Суперстар представляет”). Перше повноцінне музичне шоу на каналі НТВ за його 15-річну історію. Виходячи паралельно з “Фабрикой звезд” (Первый канал), зуміло обійти її за рейтингами і стати однією із головних подій телесезону–2007;
“Программа Максимум”. З 2006-го року – основа суботнього прайму НТВ. Програма визначила обличчя та ідеологію каналу і стала його візитною карткою. (Частка програми за 5 років коливалася від 30% до 20%);
“НТВшники ” – нове суспільно-політичне ток-шоу каналу НТВ, яке прийшло на зміну “К барьеру” з Володимиром Соловйовим;
Науково-популярний цикл Павла Лобкова. Перший експеримент каналу НТВ в області науч-попу. З 2009 по 2011-й рік вийшло 12 фільмів. Премія “ТЕФИ – 2010″ (незважаючи на те, що телекомпанія НТВ у “ТЕФИ” участі не брала);
“Мясо: история всероссийского обмана” і ряд випусків програми “Главный герой” послідовно ставали найбільш рейтинговими програмами каналу НТВ за рік.
З червня 2012 по грудень 2013-го – віце-президент телевізійного холдингу “Профмедиа-ТВ” (канали Пятница, ТВ-3, 2х2). Головне завдання – запуск нового розважального каналу Пятница на колишній частоті MTV (виходить із червня 2013).
З січня 2014 року – Генеральний продюсер Нового каналу."
Ну як вам, хахли?
Вам призначили дипломованого промивача мізків з великим досвідом брехні в кацапобаченню, автора програм про "дідиваівалі"..
Тепер він робить "новини" "за тсандартами вевеес" звичайно ж - його цьому на курсах психологів-філосовів вчили на курсах "астанкіна" та особливо "чесних новинах" кацапобачення та програмах братіка "солов"йова", того що років 8 назад гриценку, який якогось біса поперся на кацапотб "захищати Україну", так от той "салавєй йому і брякнув - "ви нам єщо за сєвастополь атвєтітє". Якраз цей "таваріщ" і працював в той час з "солов"йом-рубіншетйном"...
Тепер є питання, чому весь час бачимо кацапо-серіали та "хуйла владіміра владіміровіча" кожні 10 хвилин?
Зверніть увагу на освіту останнього, коли ви будете мати підозру, що вас в голові грають кацапські балалайки під час перегляду "чесних новин" "за стандартами вевеес"...
Шустрий савік вже, мабуть, не справляється на думку "генпродюсорів" в маацквє...
Цікаво було б почитати, що останній "прадюсєр" написав в своєму дисері. Мабуть щось про "адіннарот" на прикладі "творчості бєбєля"...
Жив і працював у Москві у 1961 — 2008 роках.
У 1980 році закінчив історичний факультет Московського державного педагогічного інституту імені В. І. Леніна, у 1993 році — спеціальне етнологічне відділення історичного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.
Працював керівником дитячих колективів у системі позашкільної освіти, піонерської організації та у комсомольських органах, зокрема у ЦК ВЛКСМ, дитячому інформаційному агентстві "Юнпрес" (з 1975 до 1993 року).
У 1993 р. переходить на дипломатичну роботу — до 1998 року працює третім секретарем Посольства України в Російській Федерації. У 1998 — 2005 роках — уКультурному центрі України у Москві, 2005 — 2007 роках — Бібліотеці української літератури в Москві.
З активізацією українського руху в Росії долучається до нього, виявляючи себе в українській громадсько-політичній та культурній сферах. У 1988 році став одним із засновників Товариства української культури «Славутич» (член правління у 1888 - 1992 роках) та Українського молодіжного клубу в Москві (координатор у 1988 - 1993 роках). У 1989 році разом з однодумцями створив Бібліотеку української літератури в Москві; брав участь у заснуванні Об'єднання українців Москви та Об'єднання українців Росії у 1992 році.
З 1989 до 2008 року — голова Бібліотечної Ради Бібліотеки української літератури в Москві, у 1992–1993 роках — секретар Об'єднання українців Росії, у 2002–2005 роках — заступник його голови, з 2002 до 2008 року — голова Товариства шанувальників української книги. Був керівником Об'єднаної прес-служби Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, Об'єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві (1998 — 2008).
У 2008 році, після фактичного розгрому Бібліотеки української літератури в Москві, повертається в Україну. Живе в Києві. У 2008 — 2013 роках працював на різних посадах в Міністерстві освіти і науки України (займався питаннями мовної політики та освіти національних меншин), 2013 — 2014 роках — помічником-консультантом народного депутата України Лілії Гриневич. З березня 2014 року — директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України[1].
Був членом оргкомітету Всеукраїнського Товариства сприяння відродженню літературних музеїв М.Коцюбинського в Криму[2].